Один з перших творів В. Дрозда — повість «Семирозум» (1967) прикметна документальною вірогідністю, філософсько-аналітичним заглибленням у дійсність, ліричною тональністю, казково-фантастичними елементами оповіді. Ліро-епічна форма викладу дала авторові змогу органічно переплести епічні картини історії сіверського Полісся з емоційно-проникливими, схвильованими коментарями ліричного суб’єкта — певною мірою «я» письменника. Стильовою домінантою твору є його автобіографічна основа, що зумовлює цілісний взаємозв’язок між внутрішнім світом митця і героями, безпосереднє переживання автора та емоційну оцінку думок, вчинків персонажів і відтворюваних подій.
Ми використовуємо файли cookie для активації ремаркетингу через Google Analytics. Це дозволяє показувати вам релевантну рекламу на основі ваших попередніх відвідувань нашого сайту. Чи погоджуєтеся ви на використання cookie для ремаркетингу?